Дума-Україна

Дума-Україна

  • Філармонія

Про подію

Українська музична традиція сягає давніх часів. Так, монодійні співи лицарів перед боєм, які виникли ще в Середньовіччі, функціонували в нашій культурі й у ранньомодерні часи. Сольний концерт відомого виконавця та культурного діяча Тараса Компаніченка об’єднає ці твори, зокрема, кондак «Пресвятій Богородиці, возбранній воєводі», а також українську епіку, — як-от «Дума про Хведора Безрідного». Коріння псалмодійних творів стилістично сягає в середні віки, але активно вони виконувались саме у XVI–XVIII століть. 

Виконавець звертається до найдавніших відомих записів, серед них «Дума про смерть князя Корецького під Цецорою». Він розповідає: «Це твори, в яких часто на історичному тлі розв’язуються морально-етичні проблеми з якими стикається культурний герой, або ж певна суспільна група, в цьому випадку лицарі. Це, власне, розповідь для лицарів про те, з чим вони зустрінуться під час походів».

Окремо Тарас Компаніченко відзначає комплекс так званих «госпітальєрських» тем, — тем, які характерні як для України, так і Європи часів Середньовіччя та раннього модерну. Речі, які хвилювали тогочасну людину — це і мистецтво доброї героїчної смерті, і добра смерть як приклад до наслідування. «Про це йдеться і зараз в текстах церковних богослужінь, єктеніях, — нагадує Тарас, — “християнського кінця життя нашого і доброї відповіді на Страшному Суді” просимо». Думи «Про смерть Самарських братів», «Про смерть козака на долині Кодимі», чи славнозвісна «Дума про втечу трьох братів з Азову» — ці твори оповідають ще й про те, як можна покаянням за свої вчинки та гріхи можна врятуватись самому і врятувати своїх побратимів-лицарів. Вони подають приклад мудрого провідника, який відповідальний за себе та своє військо, він ладен жертвувати собою, щоб врятувати інших і здобути життя вічне («Дума про Олексія Поповича Пирятинського»).

Крім цього, у програмі лунатимуть пісні з Почаївського «Богогласника» отців Василіян, датованого 1790–1791 роками. Це будуть як анонімні, так і авторські твори, на слова і музику Лукаша Длонського, Івана Моравського. Також слухачі познайомляться з кантами XVII–XVIII століть авторства Стефана Яворського, Івана Мазепи, Теофана Прокоповича, Димитрія Туптала, Василя Довговича, Григорія Сковороди. 

Твори прозвучать під акомпанемент ренесансної лютні, барокової лютні, бандури Остапа Вересая, старосвітської бандури та ліри.

 

Виконавець:

  • Тарас Компаніченко, лютня, бандура, ліра

 

Програма: 

  • Українські старовинні канти, лицарські пісні та пісні з рукописних збірників XVII–XVIII століть

Майданчик

Львівська національна філармонія імені Мирослава СкорикаЛьвів, вул. Мирослава Скорика, 7
Більше у Львові Показати на мапі

Часті питання

Де мої квитки?

Після оплати квитки надходять у PDF на електронну пошту, вказану в замовленні.

Вони також є в Кабінеті → «Мої квитки» → «Активні», звідки квиток можна завантажити в PDF.

Лист не прийшов — перевірте «Спам» і «Промоакції». Не знайшли — напишіть у підтримку.

Електронний квиток

Як можна оплатити?

Оплату приймає LiqPay від ПриватБанку: картки Visa і Mastercard, на Android — також Google Pay. Дані картки не потрапляють до SoldOut.

Підсумкову суму разом із сервісним збором видно до оплати.

Оплата

Як пройти на подію?

Покажіть квиток на вході — з телефона або роздрукований.

Код на квитку пропускає лише один раз, тому не публікуйте квиток і не пересилайте його стороннім.

Чи можна повернути квиток?

Умови повернення описано на сторінках «Умови повернення» і «Скасування та перенесення події» та в розділі 8 публічної оферти.

Умови повернення

від 150 грн11 Сер. · 19:00
Продажі призупинено